mychail


Відповідальність за створіння в Україні


Отель Даймонд Бей во Вьетнаме
mychail
http://vietnamix.ru/turizm/otel-dajmond-bej-vo-vetname.html

Водоканали й очисні споруди Баварії, особливості яких вивчали спеціалісти з України
mychail

У вересні 2015 року група працівників комунального господарства з України була запрошена Міністерством навколишнього середовища та захисту прав споживачів до Баварії на 5-денне вивчення особливостей роботи водоканалів, водозаборів та очисних споруд цієї німецької землі. Зустрів нашу групу і проводив по всіх пунктах, які ми мали відвідати за програмою, керівник проекту Матіас Вурст (Matthias Worst). У цій публікації я постараюсь зафіксувати найбільшважливі моменти цієї пізнавальної поїздки, занотувати хронологію та основні особливості споруд, які показували для групи.

21.09. 2015. Цього дня (понеділок) наша група відвідала містечко Гуттурн (Hutturn). Очисні споруди тут характеризується додатковою очисткою за допомогою мембранних технологій і забезпечують очистку стоків 10 000-тисячного населення міста та двох пивоварень. Обслуговує їх три працівники. Наступні очисні споруди, які ми відвідали цього дня, знаходились в містечку Асбергмюлі (Asbergmúle). Характеризуються вони тим, що оснвою їх є біофільтраційна очистка на поверхні протікання води (на відміну від багатьох інших біофільтрових очисних технологій,  які базуються на глибинній фільтрації) по фільтраційній площі, заросшій очеретом та іншими водними видами рослин. На цій біоочисній споруді проводять експерименти науковці з Мюнхенського університету.

Очисні споруди містечка Штраубінг (Straubing), які були нашою наступною зупинкою, характерні тим, що представляють собою маленьку біогазову електростанцію, яка виробляє енергію не тільки для забезпечення своєї роботи, а й додає її в загальну енергомережу Баварії. Тверді залишки, які осаджуються і осушуються в процесі очистки стоків, спалюють і використовують як добриво. Але в майбутньому в Баварії планують ухвалити закон, щоб їх накопичували для добування фосфору.
У  кінці дня ми відвідали компанію Флотвег, яка виготовляє різноманітні центрифуги, необхідні як в комунальному господарстві, так і в промисловості, наприклад для очищення нафти і нафтопродуктів.

У довоєнний час ця компанія займалась виготовленням мотоциклів та двигунів для літаків, а після Другої світової війни перейшла на виробництво центрифуг.
Увечері наша група повернулась у готель, розташований на узбережжі одного із найбільших озер Баварії, під назвою "Тегернзеє" (Tegernsee).

22.09. 2015. Важливою подією цього дня були презентації та лекції для нашої делегації в міністерстві довкілля і захисту прав споживачів Баварії.  Тематика стосувалась водного господарства цієї німецької федеральної землі, а також принципів роботи водоканалів і очисних споруд, яку нам розкрили провідні спеціалісти -- співробітники міністерства. Після цього ми відвідали найбільші за всю нашу подорож очисні споруди міста Мюнхена. Спочатку для групи було проведено презентацію роботи споруд на електронній схемі, а потім вже гостей ознайомили з окремими етапами очистки наочно. Зокрема, всіх дуже зацікавила робота метантенку і біологічної очистки, резервуари якої займають величезну площу,

а також будуються ще додаткові нові резервуари. Цікаві споруди й тим, що  на певному етапі за допомогою маси дерев’яних стружок від неприємного запаху очищується газова маса, яка виділяється в процесі бродіння органіки.
Наприкінці дня для групи було відведено вільний час, таким чином з’явилася нагода оглянути центр міста Мюнхена, побувати на відомому на весь світ святі "Октовбер Фест" і повечеряти в одному з цікавих мюнхенських пабів.

23.09.2015. Цього дня ми відвідали дві очисні споруди й один сільський водоканал    (в селі Антдорф). Із самого ранку ми побували на очисних спорудах містечка Бад Тьолс. Особливістю цих споруд є етап пісочної фільтрації стічних вод та їхня ультрафіолетова обробка перед самим стоком у річку Ісар. Такими є вимоги законодавства федеральної землі, для того щоб у цю чисту і прозору річку потрапляли максимально очищені стоки. Ці споруди виявилися найчистішими з усіх тих, які ми відвідали впродовж поїздки. Тут майже нема неприємного запаху, всюди стрижені газони та чистесенькі доріжки.
Далі ми відвідали водоканальну систему села Антдорф. Вона відрізняється тим, що вода в ній подається під тиском і собівартість її побудови у два рази менша, ніж  гравітаційних систем подачі води. Але вона потребує більших
затрат на експлуатацію, тому є не дуже вигідною системою.
Після цього, пообідавши, ми побували на очисних спорудах містечка Фюссен (Fussen).
Їх особливість полягає в тому, що кінцева сушка шламу проходить у спеціальних спорудах, подібних до галерей, в яких шлам постійно перемішують спеціальні машини-роботи. Один із місцевих журналістів узяв тут інтерв’ю від президента Української асоціації водопровідно-каналізаційного господарства

"Укрводоканалекологія" Юрія Івановича Жерліцина і має на меті написати репортаж про наші відвідини цих очисних споруд у місцеву газетy.
Дотримуючись також культурної програми, ми побували в одному з найвідоміших замків Німеччини та Європи -- Нойшванштайні.

24.09.2015.
Зранку цього дня нашою групою було відвідано дві очисні споруди. Особливість першої полягала в тому, що вона має спеціальний етап очистки, на якому діє прилад --пісковловлювач. Ще однією особливістю цієї споруди є поперемінність деяких етапів очистки, наприклад чергування змішування та аерації з процесами відстійки стічних вод.  Крім того, вони розраховані на перспективне збільшення навантаження та навіть на розширення вдвічі площ очисних споруд за нагальної потреби.

Наступним пунктом нашої зупинки зранку була станція природної біоочистки, що обслуговує сільську місцевість із населенням трохи більше за 1000 осіб. Тут на кінцевому етапі очистки наявні барабанні фільтри, які доочищують воду після біоочистки у відстійниках. Ці фільтри постійно перебувають у русі, при потребі їх можна замінювати почергово. Очищені води проходять додаткову обробку реактивами, перед тим як їх зливають у місцеву водойму.
Після обіду ми побували на очисних спорудах, які є експериментальними спорудами технологічної компанії Губер. Недалеко від них розташована і сама компанія, куди ми теж навідались, послухали лекції про історію підприємства та сучасний стан його функціонування, а також її співробітники провели для нас екскурсію по виробничих цехах фірми.

25.09.2015.
Цей робочий день був заключним для нашої пізнавальної поїздки по водопостачальних та очисних установах Баварії. Розпочався він із кількох лекцій-презентацій в  "Bayerische Landesamt fur Umwelt"  про водні господартсва та водопостачальні підприємства Баварії, після чого нам зробили презентації дві фірми, які виробляють продукти, необхідні для роботи комунального господарства.

Після лекцій ми відвідали одну водозабірну станцію в містечку Найла (Naila).

Ця станція видобуває воду з трьох свердловин, забезпечуючи все місто, і розрахована на перспективу.
У воді забагато заліза, тому перед подачею води її попередньо обробляють, осаджуючи залізо в спеціальній ямі.
Далі організатори ознайомили нас із термальними басейнами, які знаходились недалеко від того міста.
Увечері з нагоди офіційного завершення цієї пізнавальної подорожі під час вечері нам вручили сертифікати, диски з усією інформацією, яку ми прослухали під час лекцій та презентацій, а також пам’ятні подарунки.(Біланич Михайло (Інститут еколого-релігійних студій УжНУ, Закарпатський краєзнавчий музей)


Екуменічне екопаломництво по католицьким і православним святиням Польщі до святої гори Грабарка
mychail

З 16 по 20 серпня відбулось Міжнародне екологічне екуменічне паломництво через терени Східної Словаччини та Польщі по католицьким та православним святиням, основною з яких була свята гора Грабарка (в Польщі).

В паломництві брали участь представники трьох конфесій Закарпаття: Римо-Католицької, Греко-Католицької та Православної Церкви (отці Петро Жарковський, Василь Бляшин, Костянтин Тимофеєв, миряни: координатор енвайронментальних програм комісії з екології Мукачівської Греко-Католицької єпархії Бокотей Олександр (директор інституту еколого-релігійних студій), науковий співробітник інституту еколого-релігійних студій Біланич Михайло, співробітник Люблінського університету Кшіштоф Войцеховський, а також кореспондент Радіо Ватикану Костянтин Чавага, Почалося паломництво о 15.00 на станції юних натуралістів Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру. Тут учасники паломництва прослухали виступ директора ЗОЕНЦу Олександра Геревича про роботу цього важливого

закладу, проглянули едукаційний відеоролик про екологічні проблеми України, вислухали доповідь координатора енвайронментальних програм комісії з екології Мукачівської Греко-Католицької єпархії та Римо-Католицької Церкви України і побували на екскурсії по території ЗОЕНЦу. (Хочеться зауважити, що вранці цього дня о. Василь Бляшин, провівши Божественну Літургію, разом з парохіянами  Свято-Михайлівської парохії (вул. Докучаєва, Ужгород) молилися за дощ, бо вже досить тривалий час його не було і посуха ставала все загрозливішою. Молилися за дощ й учасники паломництва. Ввечері цього ж дня, як повідомила одному з паломників його дружина, коли вони вже були в Польщі, в Ужгороді йшов дощ...).  Після того прочани вирушили в подорож. Перетнувши кордон зі Словаччиною і досить швидко проїхавши територію цієї країни, паломники опинились в Польщі, де зробили першу зупинку на нічліг у Горецьку Костельному. Тут паломники взяли участь у першій за час подорожі Божественній Літургії, яка відбулася в дерев’яному храмі св. Станіслава, зробленому з модринового дерева. Цей храм також оснащений енергозберігаючими технологіями і бере участь у природоохоронних проектах. Далі був похід по природничій стежці біля старих дубів до каплички на воді. Капличка відома тим, що в ній під дахом живуть кажани, і тому, крім обрядової функції, вона виконує ще й природоохоронну та еколого-виховну функції. Грунти цієї території суцільно піщані.  Це визначає тип лісів, які зростають на тій території, а саме дуже поширені соснові ліси.


Недалеко від старих дубів було розміщене старе кладовище. Серед кам’яних пам’ятників увагу паломників привернула одна цікава скульптура: партизан, позаду якого стоїть Ісус Христос і тримає його за плече. Місцеві партизани, як відомо, воювали

проти нацистського ворога в часи Другої Світової війни, особливо коли той відступав від радянських військ.  У кожного ця скульптура викликала своєрідні думки про те, що хотів сказати автор цим витвором. Цікаве бачення висловив о. Василь Бляшин "Ісус Христос ніби каже партизану: "Облиш це, це не твоя війна. Я вирішу цю справу".
Наступною зупинкою прочан був візит до Католицького радіо в м. Замості. Тут ведучий однієї з програм узяв інтерв’ю в учасників паломництва: спочатку в духовних осіб, а потім у мирян. Після запису на радіо екопілігрими продовжили свій шлях до центру міста Замость, де побували біля ратуші, вірменської церкви, старої фортеці, старих воріт міста й інших визначних споруд міста.  Із Замостя подорож продовжилась до м. Холм (Хелм) і його околиць.

По дорозі відвідали руїни замку родини Крупських, башту Данила Галицького, місце народження першого президента Української народної республіки Михайла Грушевського.
Місто Хелм визначне тим, що тут на Високій гірці проводяться археологічні розкопки з метою відшукати замок Данила Галицького. Його резиденція гіпотетично розташовувалась тут після нападу монголо-татарської навали на Галицько-Волинське князівство і зруйнування ними попередніх резиденцій князя Данила.

Вечір 17 серпня паломники провели в дуже цікавих людей Лілі і Даркова Костецьких - опікунів саду "Брата Франциска (Ogrod Brata Fanziszka). Цей заклад заснувало товариство Руху екологічного Франциска Асизького разом з вчителями екологічного виховання й освіти.

Тут паломнкам розповіли цікаву історію заснування і розвитку "Саду св. Франциска", а також про роботу з молоддю, пригостили смачними екологічно-безпечними продуктами.
Наступною була зупинка в прикордоннній Володаві, де можна відчути дух поліського містечка трьох культур. Тут подорожуючі побували в музеї-синагозі (хоча євреїв більше в цьому містечку немає а є лише поляки), побачили цікаві екуменічні скульптури: православного священика, римо-католицького отця-монаха та юдейського раввина, чимісь їх вразили унікальні графіті на парканах і стінах будинків... На вулицях бул дуже мало людей. Виявляється влітку вони в більшості відпочивають на озері Біолому (одому з комплексу Шацьких озер). Отака вона спокійні і магічна Володава.

Далі прочани від’їхали до м. Яблучина, де наступного дня (18 серпня) відвідали цікавий православний монастир. Тут для них провів екскурсію архідиякон Володимир, який показав цікаві фрески і розповів історію монастиря. Сам монастир знаходиться недалеко від ріки Буг, і в часи, коли річка розливається (повені, паводки), вода доходить до монастиря, тому монахи вимушені пересісти на човни, щоб допливати до невеликої церкви, яка розміщена на пагорбку зовсім близько біля річки.

Звичайно, паломники через заплавні луки підійшли до берега самої річки. Тут можна зауважити кілька цікавих моментів: по-перше, з протилежного берегу річки починаються землі Білорусі; по-друге, протилежний берег увесь в повалених деревах -- це наслідок інстинктивної роботи бобрів.

Оператор о. Костянтин Тимофеєв відзняв кілька інтерв’ю від учасників паломництва з приводу вражень від цієї місцевості.

Після м. Яблучине паломники відвідали кілька католицьких і православних храмів з цікавою історією й архітектурою. Однією з таких зупинок був храм в містечку Кодень на Підляшші, в якому знаходиться Григоріанська ікона Богородиці (відома ще як Гваделупська). Її колись викрав з однієї римської каплиці Микола Сапієга, який перед тим видужав після молитви перед цим чудотворним образом.  За це він був відлучений від Церкви, але через три роки анафема була знята й ікону дозволили залишити. Також на Коденському католицькому храмі є табличка з написом для вшанування підляських мучеників. Тут паломники помолились і вирушили далі.

Наступною цікавою зупинкою екопрочан була єдина в цілому світі неоунійна парохія в костомлотах. Ця парохія підпорядкована прямо Ватикану. Неоунійна парохія була відновлена тут у 1927 році. Потім були страшні події війни й операції Вісла, і лише в 1950-х роках людям дозволили повернутись на цю територію, тоді і була відновлена неоунійна церква.  На парохії є цікавий архітектурний ансамбль, який складається з основного дерев’яного храму та капличок. Священик-парох о.Збігнєв розповів історію парохії та показав інтер’єр основного храму. о. Василь Бляшин подарував отцю Збігнєву книгу про нові храми Мукачівської єпархії, автором якої є мистецтвознавець Михайло Сирохман. Парох неоунійної церкви також подарував паломникам цікаві подарунки.

Увечері учасники екопілігримства прибули у м.Дорогочин --  місце коронації Данила Галицького, де побували біля пам’ятного каменя, встановленого на честь гіпотетичної коронації князя, а потім відвідали єпископську резиденцію Дорогочинської дієцезії КЦ Польщі, яка повністю енергетично забезпечується відновлювальною енергетикою: сонячними колекторами та геотермальними установками. На базі резиденції постійно діє бюро, метою якого є екологічна едукація та сприяння впровадженню екологічних технологій в Церкві. В резиденції єпископа в комплексі для гостей екопаломники і провели третю ніч, а вранці за сніданком познайомились власне з єпископом Тадеушем Пікусом. Разом з ним після сніданку екопаломники поїхали до кінцевого пункту пілігримтсва -- гори Грабарка. Сюди приїхало багато людей з різних країн, щоб вшанувати пам’ять трьох мільйонів біженців від руйнівних подій Першої Світової війни. По дорозі до гори сталась цікава подія. Кортеж єпископа Тадеуша зупинився, щоб до нього приєднався поліцейський супровід. Тим часом о. Василь Бляшин запитав єпископа, чи той згоден взяти його з собою, для того щоб встигнути на ще одну заплановану зустріч. Єпископ погодився, і о. Василь далі поїхав з ним. На горі тим часом всі готувались до Божественної Літургії. Духовні особи зібрались у великому приміщенні (яке три роки тому освятив патріарх Константинопольський Бартоломей), і разом із президентом Польщі Анджеєм Дудою процесія направились до храму, перед яким і мала відбутись Літургія. І тут екопаломники помітили отця Василя Бляшина в цій процесії і дуже зраділи цьому.

Помолившись під час Божественної Літургії, вони дізнались, що президент із високоповажними гостями та духовенством пішли на обід. Серед гостей був також
гол
ова екуменічної ради Фінляндії Гайкі Гутунен, священик православної Церкви, з яким мали на меті зустрітись екопаломники, що і відбулось після обіду. Таким чином, були об’єднані дві гілки екопаломництва: з одного боку від Ужгорода до Польщі, а з іншого -- до Польщі від Фінляндії. Ну от і настав час паломникам повертатись додому. Повертались іншим шляхом -- через м. Люблін до Львова. Але провідник по паломницьких шляхах Польщі Кшіштоф Войцеховський, який є патріотом своєї батьківщини і не менш захопленим природоохоронцем, запропонував відвідати деякі місця Любліна, зв’язані з історією України. Це в першу чергу вулиця Руська, де і дотепер проживає чимало українців і де встановлений камінь-пам’ятка жертвам Голодомору 1932-1933 років,паломники відвідали також міське кладовище, де серед відомих поляків поховані не менш відомі українці.

Попрощавшись із Кшіштофом Войцеховським, паломники вирушили до Львова, досить щвидко перетнувши кордон Польщі з Україною. У Львові залишився кореспондент радіо Ватикану Костянтин Чавага. І вже лише п’ятеро екопаломників повернулись додому в Ужгород із глибокими враженнями, великим натхненням, новим пізнанням екологічної роботи Церкви в Польщі та історико-етнічних особливостей східної частини цієї країни.

Біланич Михайло



Украинский подземный санаторий поразил английского фотографа
mychail

Английский фотограф Кирилл Кулецкий  (Kirill Kuletski) в 2009 году посетил соляные шахты в украинском поселке Солотвино, где на протяжении 40 лет был подземный санаторий для астматиков.

Помимо шахт, в Солотвино расположены карстовые соляные озера, содержание соли в которых выше, чем в Мертвом море.

Альтернативная терапия, используемая в Солотвино для лечения астмы и других респираторных заболеваний, известна как спелеотерапия.

Клиника в поселке Солотвино располагалась в туннелях на глубине 300 метров от поверхности земли. Температура здесь круглый год держится на одном и том же уровне — 22 °C.


http://health.obozrevatel.com/diseases/38975-ukrainskij-podzemnyij-sanatorij-porazil-anglijskogo-fotografa.htm

Резолюція Міжрелігійного кліматичного саміту "Клімат, Віра і Надія: традиції Віри разом задля спільн
mychail
Як представники різних віросповідань та релігійних традицій, ми виступаємо разом, щоб висловити глибоку стурбованість з приводу наслідків зміни клімату для Землі та її мешканців, наша віра спонукає нас до спільної відповідальності. Зміна клімату – це справді загроза для життя, дорогоцінного дару, який ми отримали і про який повинні дбати. Ми визнаємо переконливі наукові докази того, що зміна клімату викликана діяльністю людини і, що без глобальної та всеохоплюючої дії в бік її пом'якшення і виявлення її фундаментальних причин, її наслідки будуть продовжувати зростати в інтенсивності й частоті. У той же час, ми готові до діалогу з тими, хто раніше залишався скептично налаштованим. У нашому середовищі і завдяки ЗМІ ми усюди зауважуємо прояви кліматичних змін. Від наших братів і сестер по всьому світу ми чуємо про наслідки їх впливу на людей і природу. Ми визнаємо, що ці наслідки непропорційно впливають на життя, засоби для існування і права бідних та знедолених а, отже, найбільш уразливих груп населення, включаючи корінні народи. Коли ті, хто зробив найменше, щоб викликати зміну клімату, – це ті, хто зазнають найболючішого удару, це стає проблемою несправедливості. Вкрай необхідним є відновлення справедливості. Ми визнаємо, що зміна клімату виступає сьогодні головною перешкодою на шляху до викорінення бідності. Складні погодні умови посилюють голод, спричиняють економічну нестабільність, змушують до переміщення і перешкоджають сталому розвитку. Кліматична криза стосується виживання людства на планеті Земля, тому це мало б стати приводом для термінової дії. Саме тому, як релігійні лідери, ми зобов’язуємося сприяти зменшенню ризику стихійних лих, адаптації, розвитку, який характеризується низьким рівнем викидів вуглекислого газу, освіті в області зміни клімату, боротьбі з власними моделями споживання та зниженню скорочення використання викопного палива. На основі нашої релігійної віри та нашої надії на майбутнє, ми зобов'язуємося пробуджувати совість і заохочувати всіх людей та окремі спільноти, в терміновому порядку усвідомлювати необхідність таких заходів. Ми поділяємо переконання в тому, що загрози зміни клімату не можуть бути ефективно приборкані тільки однією державою, а лише якісною співпрацею співтовариства держав, заснованою на принципах взаємної довіри, чесності та неупередженості, обережності, справедливості між поколіннями і загальних, але диференційованих відповідальності і наявних можливостей. Ми закликаємо багатих, щоб допомогли бідним і вразливим істотно і скрізь, особливо в найменш розвинутих країнах, малих острівних державах і країнах Африки південніше Сахари. Вагомою підтримкою стануть щедрі фінансові ресурси, створення робочих місць, передача технологій та інші форми співробітництва. Ми закликаємо глав держав і міністрів, присутніх на Кліматичному Саміті, публічно оголосити обіцянку внесків до Зеленого Кліматичного фонду, у тому числі й про зобов'язання щодо їх збільшення в подальшому, з метою встановлення нових партнерських відносин для адаптації до зміни клімату і розвитку, який характеризується низьким рівнем вуглекислого газу та забезпечення доступу до відновлюваних джерел енергії для всіх людей. Як люди віри, ми закликаємо всі уряди взяти на себе зобов’язання, щоб обмежити глобальне потепління до нижче 2° за Цельсієм. Ми наголошуємо, що усі держави несуть відповідальність за розробку та впровадження низьковуглецевих стратегій розвитку, які приведуть до декарбонізації і повної відмови від викопного палива до середини століття. Отже, ми закликаємо світових політичних та економічних лідерів виконувати свою керівну роль у ході Кліматичного Саміту, оголосивши про спільні дії, такі як важливі короткострокові скорочення викидів, поступове скасування субсидій на викопне паливо, вугілля, яке залягає близько до поверхні або вилучення вугільних інвестицій, захист лісів, підвищення енергетичної ефективності в будівництві і транспортуванні, і інші конкретні кроки. Ми також закликаємо всі уряди визначити середньострокові та довгострокові потреби з адаптації і розробити стратегії для їх рішення, засновані на ініціативі країн з урахуванням гендерних аспектів і підходів, щоб краще керувати залишковими втратами і збитками в результаті несприятливих кліматичних впливів. Підсумовуючи, ми просимо всі держави конструктивно працювати в напрямку далекосяжної глобальної угоди щодо клімату в Парижі в 2015 році, ґрунтуючись на прозорості, адекватності і відповідальності. Нова угода має бути: досить ініціативною, щоб втримати температуру від зростання нижче 2° за Цельсієм; досить чесною, щоб розподіляти навантаження на справедливій основі; і підтвердженою законами (на законодавчому рівні), щоб гарантувати, щоб ефективна національна кліматична політика обмеження викидів була добре профінансована і реалізована в повній мірі. Як релігійні представники та громадяни країн міжнародного співтовариства, ми зобов'язуємося сприяти вирішенню загрози зміни клімату. Ми продовжуємо розраховувати на ваше керівництво, закликаємо і сподіваємося, що ви приймите правильні рішення. Ми готові підтримати вас у прийнятті важких рішень для гарантування безпеки Землі та її людей. Ми молимося за вас і за все людство, піклуючись про майбутнє Землі. Нью-Йорк, 21 вересня 2014 року

http://ecoburougcc.org.ua/ekologichni-dokumenti-tserkvi/ekumenichni-dokumenti/1660-rezoljutsija-mizhreligijnogo-klimatichnogo-samitu-klimat-vira-i-nadija-traditsiyi-viri-razom-zadlja-spilnogo-majbutnogo

Учбові матеріали "Ми хочемо жити в здоровому регіоні!
mychail
   titul_final_441627В рамках кампанії «Ми хочемо жити в здоровому регіоні!» підготовлені освітні матеріали, які можуть використовуватися вчителями та керівниками екологічних гуртків для проведення позакласних занять з теми охорони природи з учнями 5-9 класів.

    Матеріали підготовлені співробітниками Всесвітнього фонду природи в Україні і Дунайського біосферного заповідника НАН України для шкіл та екологічних гуртків Придунав'я, але будуть цікаві вчителям й інших регіонів України. Брошури написані російською мовою, тому що українське Придунав'я - дуже інтернаціональний регіон, де разом з українцями мешкають болгари, гагаузи, молдавани та інші національні меншини.

Джерело інформації: http://wwf.panda.org/uk/?231153%2FBrochures-we-want-to-live-in-a-healthy-region


Десята ювілейна асамблея Європейської християнської екологічної мережі ( ECEN )у м. Балатон,Угорщина
mychail

  Представники Інституту еколого-релігійних студій – Бокотей Олександр і Куля Наталія прийняли участь в десятій ювілейній асамблеї Європейської християнської екологічної мережі ( ECEN )у м. Balatonszárszó, Угорщина 27 вересня – 01 жовтня «Енергія і зміни клімату – роль та позиція церков».

    Відкриття асамблеї розпочалося із святкування Дня Творіння з церквами Угорщини. До уваги учасників асамблеї був представлений звіт по діяльності ECEN за останні два роки. Важливе значення мав виступ єпископа Джеймса Джонса (Церква Англії) щодо відповідальності Церкви за зміни клімату та недостатність енергії – теологічне бачення, завдання та відповідальність Церкви. Також учасники мали можливість ознайомитися з новими та ініціативними програмами та проектами щодо захисту довкілля в церквах Європи.

      До розгляду учасників також було надано інформацію щодо останніх досліджень змін клімату IPCC (Міжурядова група експертів з питань змін клімату), ЄС та ООН.

   Наступною важливою частиною конференції став розгляд питання етики та енергетики, а саме визначено роль церков у формування енергетичної безпеки. Також важливим питанням стало висвітлення екологічної справедливості у контексті співпраці церков з неурядовими організаціями та органами місцевого самоврядування.

     І на завершення було представлено спільну реакцію церков на екологічні проблеми, адже протягом останніх років значно зріз ряд ініціатив щодо змін клімату та погіршення стану навколишнього середовища (яким чином церкви можуть координувати свою діяльність і яким чином варто побудувати відповідний діалог).

      Вартим уваги був також розгляд організацією ECEN « Twinning project », який стосувався реакції молоді на питання еко-справедливості та сталого стилю життя.

     Окрім цього учасники мали можливість взяти участь у одній з п’яти тематичних робочих груп (1. Теологія і час Творіння; 2. Зміни клімату; 3. Екоменеджмент; 4. Розбудова спільнот перехідного типу; 5. Екологічна освіта) для отримання більш детальної інформації з того чи іншого питання та обміну досвіду.

     Загалом десята ювілейна асамблея Європейської християнської екологічної мережі ( ECEN ) у Balatonszárszó мала надзвичайно важливе значення для посилення взаємодії між європейськими організаціями із захисту навколишнього середовища, обміну досвідом, інформацією, а також стала платформою для налагодження нових контактів, планування ініціатив, спільних проектів задля захисту навколишнього середовища, у сфері змін клімату та енергетиці зокрема.

Про конференцію: http://www.ecen.org/assemblies/2014-balatonszárszó


Неизвестные многим меломанам факты
mychail
Неизвестные многим меломанам факты
"Очи чёрные,очи страстные?": эту песню написал Нестор Кукольник, родом из Закарпатья"

Прожити рік на таючій крижині
mychail

           Чоловік збирається прожити на тачій крижині протягом одного року, щоб привернути увагу до проблеми зміни клімату. Алекс Белліні - молодий чоловік і професійний мандрівник. Він збирається наодинці прожити цілий рік на великому айсбергу біля берегів Гренландії. Так він хоче ще раз нагадати людству про проблему зміни клімату та необхідності прийняття термінових рішень.

       Заява про одиночній акції Алекс зробив на тлі, коли світові вчені, громадські організації та політики продовжують говорити про зростаючі тенденції танення Арктичного крижаного покриву і застерігати про можливу катастрофу. Алекс - колишній студент фінансового відділення з Північної Італії. Зараз він досить досвідчений мандрівник. Наприклад, він наодинці брав участь у марафонах вздовж Середземного моря, Атлантичного і Тихого океанів, подолавши в цілому 23000 кілометрів. Однак, новий проект навіть для нього досить екстремальне заняття...
Відео:
http://www.youtube.com/watch?v=DsPyFlHpHsU


Кімнатні рослини Закарпаття: Хойя
mychail

  Літо підходить до свого логічного завершення. Більшість квітів вже відцвіли, але не мало ще в цвіту. Особливо декоративні рослини. Ща не початку літа  піднімався  сходами свого під’їзду і помітив  на підвіконні серед квітів, які вже зо два роки тут поставила моя дружина і сусіди, квітку-ліану на якій висять зонтики рожевих, ще не розкритих квітів. Спочатку я подумав, що це хтось повісив на рослину штучні пластмасові  квітки. І справді, коли вони нерозпущені, то дуже нагадують штучні. Але  трохи придивившись, помітив що все-таки справжні зонтики. Пошукавши інформацію в інтернеті про цю квітку, дізнався, що називається вона хойя. Хочу зізнатись що до цього часу не звертав на цю квітку уваги і можна сказати вперше з нею познайомився сваме цього літа. Вдома в мене її не було, та й у знайомих не зустрічав... Отже що ж це за рослина.

  Хойя (Hoya), – одна з найпоширеніших кімнатних квітучих ліан. Цей рід відноситься до родини ластовневі і який налічує до 200 видів розповсюджених в Австралії, Китаї, Індії, на островах Тихого океану. Свою назву одержала на честь англійського садівника Т. Хойя.

 Хойя є дерев’яніючою ліаною, може досягаючи в довжину 20-30 м. Листя рослини дуже щільні, м'ясисті, розташовані супротивно. За формою вони овальні із загостренням на кін­ці. Колір листка може бути різноманітним залежно від виду: темно-зеленим, ясно-зеленим і з невеликими сіри­ми плямами. Листя сидить на коротких сіро-зелених череш­ках, щільно прикріплених до стебла. Квітки рослини рожевого кольору, зібрані в зонтичне суцвіття. Після появи перших квіткових бруньок і під час цвітіння, рослину не рекомендується чіпати або переставляти з місця на місце, інакше бутони у вазона, що уже розпустилися почнуть обпадати. Цвіте хоя все літо, починаючи із червня, кожне суцвіття цвіте по кілька тижнів. Після цвітіння квітконоси не обрізають, тому що на наступний рік на них розвиваються нові суцвіття. При гарному догляді сильні екземпляри цвітуть рясно і тривало.

    Отже, як бачите, тема для маленької замітки в блог, виникла природним шляхом. Літо, декоративна рослина, яку зустрічаю щодня і яка цвіте саме влітку...

    Що саме спонукало про неї написати і презентувати її на фото, та це запах.Ще тоді, на початку літа я зайшов у під’їзд, повертаючись з роботи і серед запахів приготованої вечері, які линуть з тої чи іншої сусідських квартир зауважив на приємний аромат. Спочатку подумав що то шлейф від парфумів, які залишив хтось із жильців. Але ж ні, бо як піднімався сходинка за сходинкою, запах все міцнішав. І тут я порівнявся з квітами на підвіконні, і бачу, квітки хої саме розпустились. Стало зрозуміло, хто винуватець цього "ароматодійства" - моя нова знайома. Придивившись до квітів, а на них висять крапельки прозорої рідини. Причому доторкунувшись до неї виявив, що вона ще й густа та тягуча. Ось що так гарно пахне - це квітковий нектар. Поблизу квітки запах стає досить концентрованим, тому, краще тримати в під’їзді або на відкритому балконі під час цвітіння, адже в закритій невеликій кімнаті навіть найприємніший запах у великій кількості може стати задушливим, а в під’їзді натомість якраз сформується приємна запашна аура. З іншого боку на балконі чи на іншому відкритому місці вашими квітами милуватимуться багато людей.

Після того, як рослина відцвіте, квітконіжки обламувати не потрібно, тому що саме на них в наступного разу будуть формуватись бутони.

    Десь в середині липня квітка почала відквітати і квіти опали. А от вже під кінець літа знову зявились бутончики квітів, що дуже радує.


?

Log in