mychail


Відповідальність за створіння в Україні


Previous Entry Share Next Entry
Екуменічне екопаломництво по католицьким і православним святиням Польщі до святої гори Грабарка
mychail

З 16 по 20 серпня відбулось Міжнародне екологічне екуменічне паломництво через терени Східної Словаччини та Польщі по католицьким та православним святиням, основною з яких була свята гора Грабарка (в Польщі).

В паломництві брали участь представники трьох конфесій Закарпаття: Римо-Католицької, Греко-Католицької та Православної Церкви (отці Петро Жарковський, Василь Бляшин, Костянтин Тимофеєв, миряни: координатор енвайронментальних програм комісії з екології Мукачівської Греко-Католицької єпархії Бокотей Олександр (директор інституту еколого-релігійних студій), науковий співробітник інституту еколого-релігійних студій Біланич Михайло, співробітник Люблінського університету Кшіштоф Войцеховський, а також кореспондент Радіо Ватикану Костянтин Чавага, Почалося паломництво о 15.00 на станції юних натуралістів Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру. Тут учасники паломництва прослухали виступ директора ЗОЕНЦу Олександра Геревича про роботу цього важливого

закладу, проглянули едукаційний відеоролик про екологічні проблеми України, вислухали доповідь координатора енвайронментальних програм комісії з екології Мукачівської Греко-Католицької єпархії та Римо-Католицької Церкви України і побували на екскурсії по території ЗОЕНЦу. (Хочеться зауважити, що вранці цього дня о. Василь Бляшин, провівши Божественну Літургію, разом з парохіянами  Свято-Михайлівської парохії (вул. Докучаєва, Ужгород) молилися за дощ, бо вже досить тривалий час його не було і посуха ставала все загрозливішою. Молилися за дощ й учасники паломництва. Ввечері цього ж дня, як повідомила одному з паломників його дружина, коли вони вже були в Польщі, в Ужгороді йшов дощ...).  Після того прочани вирушили в подорож. Перетнувши кордон зі Словаччиною і досить швидко проїхавши територію цієї країни, паломники опинились в Польщі, де зробили першу зупинку на нічліг у Горецьку Костельному. Тут паломники взяли участь у першій за час подорожі Божественній Літургії, яка відбулася в дерев’яному храмі св. Станіслава, зробленому з модринового дерева. Цей храм також оснащений енергозберігаючими технологіями і бере участь у природоохоронних проектах. Далі був похід по природничій стежці біля старих дубів до каплички на воді. Капличка відома тим, що в ній під дахом живуть кажани, і тому, крім обрядової функції, вона виконує ще й природоохоронну та еколого-виховну функції. Грунти цієї території суцільно піщані.  Це визначає тип лісів, які зростають на тій території, а саме дуже поширені соснові ліси.


Недалеко від старих дубів було розміщене старе кладовище. Серед кам’яних пам’ятників увагу паломників привернула одна цікава скульптура: партизан, позаду якого стоїть Ісус Христос і тримає його за плече. Місцеві партизани, як відомо, воювали

проти нацистського ворога в часи Другої Світової війни, особливо коли той відступав від радянських військ.  У кожного ця скульптура викликала своєрідні думки про те, що хотів сказати автор цим витвором. Цікаве бачення висловив о. Василь Бляшин "Ісус Христос ніби каже партизану: "Облиш це, це не твоя війна. Я вирішу цю справу".
Наступною зупинкою прочан був візит до Католицького радіо в м. Замості. Тут ведучий однієї з програм узяв інтерв’ю в учасників паломництва: спочатку в духовних осіб, а потім у мирян. Після запису на радіо екопілігрими продовжили свій шлях до центру міста Замость, де побували біля ратуші, вірменської церкви, старої фортеці, старих воріт міста й інших визначних споруд міста.  Із Замостя подорож продовжилась до м. Холм (Хелм) і його околиць.

По дорозі відвідали руїни замку родини Крупських, башту Данила Галицького, місце народження першого президента Української народної республіки Михайла Грушевського.
Місто Хелм визначне тим, що тут на Високій гірці проводяться археологічні розкопки з метою відшукати замок Данила Галицького. Його резиденція гіпотетично розташовувалась тут після нападу монголо-татарської навали на Галицько-Волинське князівство і зруйнування ними попередніх резиденцій князя Данила.

Вечір 17 серпня паломники провели в дуже цікавих людей Лілі і Даркова Костецьких - опікунів саду "Брата Франциска (Ogrod Brata Fanziszka). Цей заклад заснувало товариство Руху екологічного Франциска Асизького разом з вчителями екологічного виховання й освіти.

Тут паломнкам розповіли цікаву історію заснування і розвитку "Саду св. Франциска", а також про роботу з молоддю, пригостили смачними екологічно-безпечними продуктами.
Наступною була зупинка в прикордоннній Володаві, де можна відчути дух поліського містечка трьох культур. Тут подорожуючі побували в музеї-синагозі (хоча євреїв більше в цьому містечку немає а є лише поляки), побачили цікаві екуменічні скульптури: православного священика, римо-католицького отця-монаха та юдейського раввина, чимісь їх вразили унікальні графіті на парканах і стінах будинків... На вулицях бул дуже мало людей. Виявляється влітку вони в більшості відпочивають на озері Біолому (одому з комплексу Шацьких озер). Отака вона спокійні і магічна Володава.

Далі прочани від’їхали до м. Яблучина, де наступного дня (18 серпня) відвідали цікавий православний монастир. Тут для них провів екскурсію архідиякон Володимир, який показав цікаві фрески і розповів історію монастиря. Сам монастир знаходиться недалеко від ріки Буг, і в часи, коли річка розливається (повені, паводки), вода доходить до монастиря, тому монахи вимушені пересісти на човни, щоб допливати до невеликої церкви, яка розміщена на пагорбку зовсім близько біля річки.

Звичайно, паломники через заплавні луки підійшли до берега самої річки. Тут можна зауважити кілька цікавих моментів: по-перше, з протилежного берегу річки починаються землі Білорусі; по-друге, протилежний берег увесь в повалених деревах -- це наслідок інстинктивної роботи бобрів.

Оператор о. Костянтин Тимофеєв відзняв кілька інтерв’ю від учасників паломництва з приводу вражень від цієї місцевості.

Після м. Яблучине паломники відвідали кілька католицьких і православних храмів з цікавою історією й архітектурою. Однією з таких зупинок був храм в містечку Кодень на Підляшші, в якому знаходиться Григоріанська ікона Богородиці (відома ще як Гваделупська). Її колись викрав з однієї римської каплиці Микола Сапієга, який перед тим видужав після молитви перед цим чудотворним образом.  За це він був відлучений від Церкви, але через три роки анафема була знята й ікону дозволили залишити. Також на Коденському католицькому храмі є табличка з написом для вшанування підляських мучеників. Тут паломники помолились і вирушили далі.

Наступною цікавою зупинкою екопрочан була єдина в цілому світі неоунійна парохія в костомлотах. Ця парохія підпорядкована прямо Ватикану. Неоунійна парохія була відновлена тут у 1927 році. Потім були страшні події війни й операції Вісла, і лише в 1950-х роках людям дозволили повернутись на цю територію, тоді і була відновлена неоунійна церква.  На парохії є цікавий архітектурний ансамбль, який складається з основного дерев’яного храму та капличок. Священик-парох о.Збігнєв розповів історію парохії та показав інтер’єр основного храму. о. Василь Бляшин подарував отцю Збігнєву книгу про нові храми Мукачівської єпархії, автором якої є мистецтвознавець Михайло Сирохман. Парох неоунійної церкви також подарував паломникам цікаві подарунки.

Увечері учасники екопілігримства прибули у м.Дорогочин --  місце коронації Данила Галицького, де побували біля пам’ятного каменя, встановленого на честь гіпотетичної коронації князя, а потім відвідали єпископську резиденцію Дорогочинської дієцезії КЦ Польщі, яка повністю енергетично забезпечується відновлювальною енергетикою: сонячними колекторами та геотермальними установками. На базі резиденції постійно діє бюро, метою якого є екологічна едукація та сприяння впровадженню екологічних технологій в Церкві. В резиденції єпископа в комплексі для гостей екопаломники і провели третю ніч, а вранці за сніданком познайомились власне з єпископом Тадеушем Пікусом. Разом з ним після сніданку екопаломники поїхали до кінцевого пункту пілігримтсва -- гори Грабарка. Сюди приїхало багато людей з різних країн, щоб вшанувати пам’ять трьох мільйонів біженців від руйнівних подій Першої Світової війни. По дорозі до гори сталась цікава подія. Кортеж єпископа Тадеуша зупинився, щоб до нього приєднався поліцейський супровід. Тим часом о. Василь Бляшин запитав єпископа, чи той згоден взяти його з собою, для того щоб встигнути на ще одну заплановану зустріч. Єпископ погодився, і о. Василь далі поїхав з ним. На горі тим часом всі готувались до Божественної Літургії. Духовні особи зібрались у великому приміщенні (яке три роки тому освятив патріарх Константинопольський Бартоломей), і разом із президентом Польщі Анджеєм Дудою процесія направились до храму, перед яким і мала відбутись Літургія. І тут екопаломники помітили отця Василя Бляшина в цій процесії і дуже зраділи цьому.

Помолившись під час Божественної Літургії, вони дізнались, що президент із високоповажними гостями та духовенством пішли на обід. Серед гостей був також
гол
ова екуменічної ради Фінляндії Гайкі Гутунен, священик православної Церкви, з яким мали на меті зустрітись екопаломники, що і відбулось після обіду. Таким чином, були об’єднані дві гілки екопаломництва: з одного боку від Ужгорода до Польщі, а з іншого -- до Польщі від Фінляндії. Ну от і настав час паломникам повертатись додому. Повертались іншим шляхом -- через м. Люблін до Львова. Але провідник по паломницьких шляхах Польщі Кшіштоф Войцеховський, який є патріотом своєї батьківщини і не менш захопленим природоохоронцем, запропонував відвідати деякі місця Любліна, зв’язані з історією України. Це в першу чергу вулиця Руська, де і дотепер проживає чимало українців і де встановлений камінь-пам’ятка жертвам Голодомору 1932-1933 років,паломники відвідали також міське кладовище, де серед відомих поляків поховані не менш відомі українці.

Попрощавшись із Кшіштофом Войцеховським, паломники вирушили до Львова, досить щвидко перетнувши кордон Польщі з Україною. У Львові залишився кореспондент радіо Ватикану Костянтин Чавага. І вже лише п’ятеро екопаломників повернулись додому в Ужгород із глибокими враженнями, великим натхненням, новим пізнанням екологічної роботи Церкви в Польщі та історико-етнічних особливостей східної частини цієї країни.

Біланич Михайло



?

Log in